Проведення чайної церемонії гостями із культурного центру «Cан» в Інституті соціальної роботи та управління

Деталі

Батьківська категорія: Події

Опубліковано: Середа, 28 березня 2012, 11:32

Перегляди: 4001

Чайна церемонія, відома в Японії як тяною, є естетичним обрядом, властивим японській культурі, який визначає порядок і процес чаювання подрібненого в порошок зеленого чаю.

Як відомо, у японців існує своя філософія спілкування з людьми - зрозуміти один одного можна і без слів, без знайомства,а ще подивитися на людину і зрозуміти її турботи або ж  настрій,що доцільно  і потрібно знати студенту,який навчається в нашому інституті. Ось чому і спробували навчити і оволодівати технікою японського чаювання студентів і керівництво інституту соціальної роботи та управління майстри із культурного центру «Сан»,який займається проведенням різних заходів пов’язаних із культурою та мистецтвом Кореї, Китаю, Таїланду та інших країн.

Фото з події

Щодо чайної  церемонії, то вона  дужебагата традиціями і романтичними оповіданнями, на мою думку, це справді мистецтво, яке зведенев культ. Знання її розцінюється японцями, як міра освіченості, про яку цікаво і захоплююче розповіли і показали нам майстри центру.

Взагалі,чайна церемонія - зовсім не звичайне чаювання,як багато хто вважає.Вона вимагає дотримання найдрібніших деталей етикету як при приготуванні чаю, при подачі його гостеві, так і при самому питті.

Щодо історичної довідки,то треба сказати, що насправді чайна церемонія виникла в Китаї задовго до появи буддизму. Згідно багатьом джерелам, її ввів Лао-цзи. Саме він, як свідчать показання, в V столітті до нашої ери запропонував ритуал з чашкою "золотого еліксиру". Цей ритуал процвітав в Китаї аж до монгольського навали…До Японії чай потрапив в VIII в. Його могли привезти буддійські ченці з Китаю, Кореї або Індії, а також японські мандрівники, що відвідували Китай. Вважається, що перші плантації чаю були розбиті ченцем Сайсьо в Кіото, біля підніжжя священної гори Хейдзан в 802 р. Проте тільки з XII в. вживання чаю набуває в Японії широке поширення. Це було пов'язано з діяльністю священика Ейсая (1141-1215). Разом з декількома японськими буддійськими ченцями він побував в Китаї. Повернувшись на батьківщину в 1191 р., Ейсай почав проповідувати серед японців дзен-буддизм. Крім того, він привіз з Китаю чайні кущі і став вирощувати чай при дзен-буддійському монастирі.Чай підносили Будді. Його пили під час релігійних ритуалів і медитацій. Ейсай в своїх творах особливо підкреслював користь чаю для збереження і зміцнення здоров'я.

Для початку хотілося б сказати, що нашу увагу звернули на те,що єдекілька способів прийому гостей під час тяною, які знаходяться в повній залежності від різних випадків і пори року,про які нам детально розповіли і показали майстри..

Після того,як ми привітно зустріли гостей в нашому інституті,ми сіли разом за круглий стіл і розпочали церемонію. Згодом на лакованому підносі нам внесли  солодощі,які приготувала одна із присутніх майстрів .Кожен з нас зміг скуштувати цей солодкий виріб,і той хто сидить ближче усіх до токонома, першим бере свою частину і кладе її на лист паперу. В свою чергу,кожнийприсутній мавсвій власний папірдля чаювання.

Потім ми спостерігали  за тим, як граціозно майстриня  опускає в казанок ківш і виймає його звідти повним гарячої води. Біля третини цієї води виливається в чашку  на чайний порошок, а дві третини - назад в казанок. Після цього суміш сильно розтирається і збивається до піни,що зробити досить важко тому,що треба вміти правильно збивати,в цьому ми  переконалися на власному досвіді,так як самі побували як у ролі господині,так і як гостя.

 Солодощімиповинні були з'їстидо пиття чаю. Поки майстриняготує чай для другого гостя, перший гість п'є свою порцію. Коли порожня чашка повертається від першого гостя, її ретельно виполіскують і передають другому. Так продовжується до тих пір, поки всі гості не вип'ють свою порцію.

Після цього,гість тримає чашку, поставивши її на долоню лівої руки і прикривши правою. Значення цієї форми етикету полягає втому,щоб  зберегти  посуд, бо чашку можна упустити і розбити, доставивши тим самим велике засмучення господарю, оскільки ці чашки дуже цінні.

Після того,як кожен з нас випив чай,поставивчашку прямо перед собою і, згідно етикету, уважно розглядає і захоплюється її перевагами. Можна навіть перевернути чашку, щоб розглянути її дно.

Такий церемоніал звичайного чаювання. І подача, і пиття чаю в порошку включають майже всі форми етикету, дотримуваного в японському житті. Правильні манери, уміння тримати себе, знання правил, як вносити посуд в чайну кімнату, як сідати і вставати, як занурювати черпака в чайник і знання багато чого іншого - це зовсім не легка справа,якої вчаться багато років,а цьому процесу нас спробували навчити за певний проміжок часу.

Дана зустріч справила на нас гарне враження,після церемонії всі залишилися задоволеними і усміхненими!Ми добре і весело провели час,так як не лише поспілкувалися з хорошими і цікавими людьми,дізналися про особливості чайної церемонії,але й здобули потрібний досвід на майбутнє.

Хочеться висловити велику вдячність культурному центру «Сан» за допомогу у проведенні такого заходу, і ми маємо надію на подальші  нові зустрічі та знайомства з вашою участю.

Зеленко Тетяна, 21 СППП

• < Попередня
• Наступна >